Не губися у спогадах, милий!
Залиши хоч у них свій фантом.
Коли біль набиратиме сили,
Я змішаю його зі сном.
Не губися! Ти був особливим.
І ніхто вже не буде як ти.
Коли сум набиратиме сили,
Я поріжу його на шматки.
Я пізнаю інакший смак, дотик.
Стерегти буде інший мій сон.
Але ти мій навіки наркотик.
Усі інші - лише метадон.
Немає коментарів:
Дописати коментар