СВІТЛО

Залиши світло у вікні своїм.

Воно не гріє, але є надія.

Коли від згарища нарешті ляже дим,

Дотліє все, лише надія не дотліє.

Залиши світло у вікні немов маяк.

Воно для мене буде орієнтиром.

Як стану я ніким і зватиме мене ніяк,

Прийду до тебе я з надією та з миром.

Залиши світло, не рубай усіх кінців.

Я знаю, зараз ти гориш увесь від гніву.

Коли ж пробачення саме прийде без зайвих слів,

Але без мене, не втамуєш болю зливу.

Залиши світло у вікні та свою тінь.

Її я відрізню від тисяч інших.

Як небо в променях сонця віднаходить синь,

Я віднайду в тобі себе, свої бажання грішні.

Залишим світло у вікні, хай бачать всі,

Що не соромимось ні пристрасті, ні чварів.

Бо ти є я, а я, напевно, ти,

І це кохання на межі нічних кошмарів.

Доки горітиме те світло, будем ми.

Скільки  я йтиму, стільки буду повертатись.

Бо ти є я, а я, напевно, ти.

Ми створені чваритись і кохатись.